Тема. Совість у людині – головне.

           Всеволод Нестайко «Руденький».

Мета. Ознайомити дітей з новим твором, з життєвим і творчим шляхом В. З. Нестайка. Удосконалювати  читацькі уміння і навички учнів; формувати уміння висловлювати свою думку, аргументувати її, аналізувати,  узагальнювати, оцінювати вчинки дійових осіб. Розвивати зв’язне мовлення, артистичні здібності. Виховувати кращі людські якості: чесність, порядність, доброту, щедрість.

Тип. Комбінований урок.

Обладнання: картки з повідомленням, з незнайомими словами, для характеристики дійових осіб, з прислів’ями, портрет В. Нестайка, павук, сонце, метелики, квіти, хмари, мікрофон, скринька, люстерко.

І. Організаційний момент.

Любі діти, у наш клас

Завітали люди щирі.

Привітайте в добрий час

Гостей посмішкою й миром.

ІІ. Вступне слово вчителя.

• Діти, сьогодні у нас незвичайний урок. Ми вирушаємо у подорож до країни Доброти і Ввічливості. (Стук у двері). А хто до нас стукає?

Сорока. Доброго дня, діти! Ви мене впізнали? Так, я – Сорока – Білобока. Я прилетіла до вас з густого і красивого лісу, де я живу. Там я про всіх і все знаю, бо я сучасна сорока і маю Інтернет. На мою поштову скриньку надійшло повідомлення. Хочете дізнатися, яке саме повідомлення я отримала? Це повідомлення надійшло з країни Доброти і Ввічливості.

Я вам його роздрукувала, тому ви прочитаєте його самостійно. Мені вже час летіти. Я повинна швидко дізнатися, що трапилося у моєму лісі, доки я була у відрядженні.

До зустрічі, діти!

Повідомлення.

Любі діти!

Пишуть вам жителі країни Доброти і Ввічливості. У нас сталося велике лихо. Страшний павук захопив щасливу дитячу країну. Він заплутав усі добрі слова, вчинки і побажання. Ми вас благаємо розчаклувати і врятувати нас від злого Павука. Дякуємо вам!

• Діти, погляньте на дошку. Павук зачаклував усіх і все. І тепер тут б’ються між собою, обманюють і кривдять одне одного. Тому над країною зібралися темні хмаринки, не ростуть квіти. Ви згодні? Тож до роботи!

Діяти – активно!

Думати – оперативно!

Якщо сперечатися – то доказово!

Творчо мислити – обов’язково!

ІІІ. Мовленнєва розминка.

• Першим розчаклуємо сонечко. Для цього ми повинні за допомогою вправи «Дощик» прочитати скоромовку і тим самим налаштувати на роботу свої мовні органи.

Діти читають хором: накрапає дощ (тихо), дощ сильніше (голосніше), злива (голосно), дощ слабшає (тихіше), дощ припинився (читання припиняється).

     Скрекоче сорока сороці:

• А я у сорочій сорочці!

Сорока сороці скрекоче:

• А в мене яєчко сороче.

Виконавши завдання, ми змогли розчаклувати сонечко. (Відкриваю сонечко, затулене хмарами). Як тепло, приємно засвітило сонечко!

ІV. Перевірка домашнього завдання.

• Чемні люди завжди говорять приємні слова одне одному, їх вчинки завжди добрі, як і у героїв оповідання, яке ви готували вдома. Яке завдання ви виконували?
• Чому так хвилювався вчитель? Який іспит витримали діти? Чого вчить нас оповідання?
• Переказ змісту оповідання.
• Ось так непомітно ми розчаклували гарних та яскравих метеликів. Нехай вони несуть добро на своїх крилах по всьому світу.

V. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

- Сьогодні ми ознайомимося з творчістю українського письменника Всеволода Нестайка. Прочитаємо його оповідання «Руденький», яке також нас навчить яким бути, а яким не бути.

VІ. Ознайомлення з біографією В. З. Нестайка.

Всеволод Зіновійович Нестайко народився 1930 року в місті Бердичеві на Житомирщині в учительській сім`ї. Закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка. Написав для дітей понад 30 книжок, які перекладено багатьма мовами народів світу. Особливо полюбилися читачам «Тореадори з Васюківки», «Незвичайні пригоди в лісовій школі», «В країні Сонячних зайчиків», «Космо – Натка».

 Послухаємо повідомлення про яскраві події з життя автора, яке підготував …

Всеволод Нестайко у дитинстві був дуже хворобливим хлопчиком. Не було, здається, такої дитячої хвороби, якою б він не перехворів. Мама вчителювала і не могла сидіти постійно біля хлопчика. Доводилося зачиняти його самого вдома. Тому дитинство для Всеволода – це самотність. Сидів у коридорі під дверима і вслухався в жахливу тишу, а в уяві вимальовувалися різні потвори і чудовиська. Тоді починав гірко плакати, але його ніхто не чув. Хіба якось сусідка підійде з того боку дверей, поговорить хвилинку – другу й піде у своїх справах. Наперекір жахливим картинам почав видумувати (в роду в них усі були жартунами). Отак і змагалися між собою жахи і веселі історії.

А потім була школа. І знову залишався сам, але самотність змінилась на самостійність. На одному з уроків у першому класі надокучило Всеволодові сидіти. Він підвівся з місця і пішов собі між партами.

• Ти куди? – здивовано запитала Ліна Митрофанівна.
• Нікуди. Я просто гуляю. Мені сказала мама, що сидіти довго на одному місці не можна.

Отак і прогулювався декілька днів, аж поки однокласник підставив йому ногу, і хлопчик гепнувся на втіху всьому класу.

VІІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. Опрацювання змісту оповідання В. Нестайка «Руденький».

Павук намагається усіх посварити. А ми допоможемо їм помиритися. Для цього виконаємо завдання.

1. Робота над заголовком оповідання.

Гра «Мікрофон»

• Уявіть собі, що ви даєте інтерв’ю, де вас просять висловити свою думку?

Прочитайте заголовок і пофантазуйте, про що йтиметься в оповіданні?

2. Читання «комбінованим способом». (Учитель читає до слів «скривилась і заплакала»,  далі учні «ланцюжком»).

 – Читаємо і думаємо , хто дійові особи оповідання?

            3.Словникова робота.

пильно                інколи                 тим часом

тицьнув              поплескав           хочеться

зойкнула            помилився          майданчик

похапливо          усміхнувся         справжній

Читаємо повільно, з прискоренням, швидко і говоримо, які слова незрозумілі. На уроці працює довідкове бюро, яке пояснить значення цих слів.

Дременути – швидко побігти, тікаючи від кого-небудь або доганяючи кого-небудь. (Денис)

Тицьнув – швидко віддав.( Ян)

Пильно – уважно подивився. (Альбіна)

Похапливо – швидко, поспішаючи.(Денис)

Інколи – час від часу, рідко. (Ян)

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

1, 2, 3, 4, 5 –

Будем в лісі крокувать.

Там пташок ми зустрічаєм,

Разом з ними політаєм,

Із зайчиком пострибаєм,

А від вовка – повтікаєм!

Як лисичка до зайчат – підкрадемось!

Перші проліски у лісі знайдемо.

Як ведмедик клишоногий, потанцюєм.

Ледве чутно тихим лісом помандруєм.

3. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

• Знайдіть і прочитайте ту частину тексту, де сказано, хто грався на майданчику і чим пригостила дітей бабуся?
• Що зробив із цукеркою чорнявий хлопчик? А дівчинка  і руденький хлопчик?
• Прочитайте ту частину, де сказано, якою була поведінка руденького хлопчика?
• Чому він «швидко пішов геть»?
• Хто похвалив руденького хлопчика?
• Чому він не може бути поганим?
• Який висновок зробив дідусь?
• Які слова передають головну думку оповідання?
• Яка якість обов’язково має бути у справжньої людини?

4. Читання в особах.

Уявіть себе театральними акторами.

Читання розмови (діалога) руденького хлопчика і дідуся. Слова хлопчика прочитати сором’язливо, схвильовано, а дідуся – спокійно, переконливо.

5. Складання характеристики дійових осіб.

• Хто з дійових осіб вам сподобався, а хто – ні? Чому? Кого ви жалієте? Скажіть, хто який?

Руденький                       спостережливий

Дівчинка                         добрий

Дідусь                             злий

Чорнявий                        жадібний

                                         мудрий

                                        слабка

                                        сором’язлива

                                        самокритичний

                                        боязливий

                                        щедрий

6. Читання «Незнайком».

Учитель читає, замінює слова, учні помічають помилку і читають правильно.

• Ось ми і помирили жителів країни Добра і Ввічливості, бо своїми роздумами і правильними відповідями нагадали, що насправді вони є такі ж, як руденький хлопчик. Залишилося повернути красу. Прикрасимо країну квітами.

VІІІ. Підсумок уроку.

• Чого вчить оповідання, над яким сьогодні працювали? (бути турботливим, добрим, ввічливим, милосердним, совісним, щирим)

Діти відповідають і прикріплюють квітку.

• Ось якою світлою, яскравою, веселою стала країна Доброти і Ввічливості.
• З кого з героїв слід брати приклад?
• З ким би ви хотіли товаришувати? Чому?

Робота з прислів’ями.

• Прочитайте прислів’я і скажіть, про що вони? Яке найбільше сподобалось? Чого вони вчать нас?
• Яке з прислів’їв може слугувати заголовком до оповідання?

Добрі справи прикрашають людину.

Доброго держись, а лихого стережись.

Людина починається з добра.

Від доброго слова і лід розмерзає.

Не одяг прикрашає людину, а добрі справи.

Хто людям добра бажає, той і собі має.

• На знак подяки жителі подарували вам чарівну скриньку. У ній знаходиться найцінніший скарб нашої планети. Правда ж цікаво, що там? Хто із вас хоче побачити його, може зазирнути, але обов’язково треба посміхнутися тому, кого ви там побачите. (На дні скриньки лежить дзеркало. Діти по черзі заглядають у скриньку і бачать себе).
• Ви щойно посміхнулися найголовнішій людині на Землі, самому собі! За легендою, коли народжується дитина, Бог запалює на небі нову зірку і посилає до дитини Ангела-охоронця, який охороняє її від біди. Уві сні Ангел цілує дитину тричі: в чоло – аби вона зростала розумною; в личко – щоб була красивою; в груди – аби здоров’я, любов та доброта вселилися в її тіло, серце і душу.

Коли людина робить добрі справи, Ангел радіє, а якщо злі – плаче, тужить, втрачає свої сили. Я бажаю вам, щоб ви робили тільки добро, щоб ваш Ангел-охоронець радів і завжди допомагав вам у скрутні хвилини.

ІХ. Домашнє завдання. Читати і переказувати оповідання (с. 118 -119). Підібрати по 2 прислів’я про доброту.