Скачати презентацію на урок можно тут:  

http://infourok.ru/prezentacya_z_fziki_na_temu_optichn_priladi_7_klas-474138.htm

 Тема уроку. ОПТИЧНІ ПРИЛАДИ

Мета. Розширити і поглибити знання учнів про явище заломлення світла та використання цього явища в різних оптичних приладах і сис­темах, таких як лупа, мікроскоп, телескоп, зорова труба тощо. Ознайомити учнів із призначенням, будовою та принципом дії зазначених приладів.

Обладнання: мікроскоп, фотоапарат, фотозбільшувач, діапроектор, кіноапарат, комп’ютер та комп’ютерна презентація «Оптичні прилади».

Тип уроку. Комбінований урок.

Вступна бесіда про необхідність виконання правил техніки безпеки в кабінеті інформатики та ІКТ.

І. Повторення вивченого матеріалу

Самостійна робота ( 2,  3 і 4 кадри презентації)

u  Завдання  мають по чотири варіанти відповідей, з яких ОДНА відповідь ПРАВИЛЬНА. Оберіть правильну, на Вашу думку, відповідь.

7_IMG_NEW.jpg    7_IMG_0002_NEW.jpg 

Перевірка роботи – самоперевірка ( 5 кадр)

II. Вивчення нового навчального матеріалу

Сьогодні на уроці ми познайомимося з приладами Ознайомити учнів із приладами, в роботі яких використовуються оптичні явища, з їх призначенням, будовою та принципом дії.

За своїм призначенням оптичні прилади можна поділити на дві великі групи.

1.    Прилади для розглядання дуже дрібних предметів (лупа, мікро­скоп), що дають змогу «збільшити» предмети спостереження.

2.    Прилади для розглядання віддалених об'єктів (зорова труба, бінокль, телескоп тощо). Ці прилади «наближають» предмети спостереження.

Лупа (кадр 7) — це короткофокусна збиральна лінза для розглядання дріб­них предметів. її фокусна відстань — від 1 см до 15 см. Збіль­шення, яке можна одержати за допомогою лупи, залежить від її оптичної сили. Розрахунки показують, що це збільшення дорівнює відношенню відстані найкращого зору до фокусної відстані лупи.

Предмет зручно розміщувати поблизу фокальної площини лупи (між лінзою і фокусом). У цьому випадку отримуємо паралельні промені, які без перенапруження може сприймати око.

Подібно до лупи діють і окуляри (короткофокусні збиральні лін­зи, взяті в оправу) мікроскопа, телескопа, бінокля та інших оптичних приладів. Окуляр будь-якого оптичного приладу завжди розміщують поблизу ока.

На уроках біології ви використовуєте оптичний прилад – мікроскоп (кадр 8)

Розкажіть, що ви знаєте про нього.

Повідомлення учня.

Ще давні філософи і натуралісти намагалися знайти якісь загальні елементи, які б повторювались і у рослин, і у тварин. Однак до XVII ст. людина взагалі нічого не знала про мікроструктуру навколишнього світу. Вона жила, так би мовити, на по­верхні фізичного світу, сприймаючи його таким, яким бачила неозброєним оком. Навіть філософи ледве відважувались торкатися того, що не було доступним зору.

Але після 1600 р. винайдення оптичного мікроскопа і тонке мистецтво шліфування лінз відкрили перед людством абсолютно новий світ - світ мікроскопічних істот. Це було такою ж великою подією, як пізніше - відкриття електроніки або атомної енергії.

У 1609 р. Г. Галілей (італійський фізик, механік і астроном) на основі даних, що надійшли з Голландії, про винайдену зорову трубу, самостійно будує свій перший телескоп з опуклим об'єктивом і ввігнутим окуляром. Труба давала приблизно трикратне збільшення. З часом йому вдалося побудувати телескоп, який давав збільшення у 32 рази.

Внесені Робертом Гуком вдосконалення дали йому можливість побудувати мікроскоп (1665), який збільшував у 180 разів і вперше був використаний для наукових досліджень.

Мікроскопи, побудовані А. Левенгуком, давали збільшення до 300 разів. Левенгук вперше спостерігав світ мікроскопічних організмів («інфузорій»), у тому числі й бактерій, рух крові в капілярах, описав еритроцити, будову гладеньких і посмугованих м'язів, кістки, клітинну будову різних органів рослин. Він прийшов у захват, коли, зробивши зіскоб зі слизової оболонки рота, виявив у себе в роті «населення» більше, ніж в усій Голландії.

Мікроскоп (кадр 9) використовують, коли треба розглянути дуже дрібні предмети. Основними оптичними частинами мікроскопа є об'єктив і окуляр — дві збиральні лінзи, дія кожної з яких є самостійною. За допомогою об'єктива створюють збільшене та дійсне зображення, яке розглядають за допомогою окуляра.

Зорова труба — це узагальнена назва багатьох приладів: бінокля, телескопа, власне зорових труб, які використовують для спостережен­ня за віддаленими предметами довкілля.

Зорову трубу, призначену для спостереження за небесними тілами, називають телескопом. (Кадр 10) Телескоп не лише допомагає розрізняти деталі небесних тіл, а й дає змогу спостерігати слабкі світлові випромінювання дуже віддалених небесних тіл таким чином виявляти та вивчати їх.

Послухайте розповідь про створення перших телескопів.

Повідомлення учня.

Першу зорову трубу виготовили незалежно один від одного в 1608 р. голландські вчені Іоганн Лінпорсгем, Яків Меціус і 3ахарія Янсен. Галілей, узнавши про це, сконструював аналогічну трубу і вперше використав її для астрономічних спостережень.  За   її  допомогою встановив існування гір і запа­дин па Місяці (факт, що супе­речив ученню Арістотеля та його послідовників, за яким по­верхня небесного тіла повинна бути абсолютно гладенькою). На початку січня 1610 р. від­крив існування супутників Юпі­тера — наочну модель системи Коперника, що демонструвала, як планети із своїми супутни­ками рухаються навколо Сонця. Незабаром відкрив фази Вене­рн, існування сонячних плям, установив, що Молочний Шлях — це скупчення зір. Труба Галілея до цього часу зберігається в музеї Флоренції.

Галілей довів збільшення своїх телескопів від триразового до 32-разового.

Багато зробив для удосконалення телескопів Іоганн Кеплер.

Перші телескопи були дуже недосконалі, давали нечіткі зображення, зафарбоване веселковим ареолом. Виправити ці недоліки старались за рахунок збільшення довжини телескопів.  Побудований у 1664 році у Франції, телескоп довжиною 98 м, залишається чемпіоном і донині.

У 1668 році Ісаак Ньютон побудував телескоп-рефлектор, який був вільний від багатьох недоліків, що мали рефрактори.

Перегляд кадрів 11, 12, 13 і 14 

Зображення предмета, отримане за допомогою об'єктива та окуляра, є оберненим, тому в зорових трубах між об'єктивом і окуляром розмі­щують додаткову лінзу або оборотну призму, яка «перевертає» зобра­ження і робить його прямим.

Телескопи використовують і в наш час. Для наукових досліджень використовують величезні телескопи з великими дзеркалами, які відбивають багато світла. Чим більший телескоп, тим більше космічних об’єктів можна спостерігати.

Найбільшим телескопом у світі є телескоп, збудований на Канарських островах у 2007 році. (кадр 15).

Найбільшим телескопом у Європі є телескоп розташований на території Росії у горах Північного Кавказу, і має діаметр головного дзеркала 6 м. Він працює з 1976 року і тривалий час був найбільшим у світі.

На наступному кадрі (кадр 16) зображення найбільшого телескопа України. Число 10 означає, що він є десятим у світі по величині.

 (Кадр 17) – приклад космічного телескопа. 

Серед оптичних приладів особливе місце займають фотоапарати та проекційні апарати.

Фотоапарати (кадр 18)  — це оптичні прилади, в яких утворюють і фіксують на спеціальному елементі зменшені, дійсні зображення предметів. Такі зобра­ження можна отримати за допомогою збиральної лінзи, розміщуючи пред­мет достатньо далеко за її подвійною фокусною відстанню. Як ви бачите зображення за допомогою фотоапарата утворюється подібно до того, як утворюється в оці. Роль лінзи у фотоапараті виконує об'єктив фотоапарата — збиральна лінза в оправі.

Послухайте повідомлення про винайдення фотографії.

Повідомлення учня.

Першим апаратом, за допомогою якого одержували зображення різних предметів, була камера-обскура (темна камера).

Явище, покладене в основу дії камери-обскури, було відоме досить давно, про нього писав ще Арістотель. Якщо в темній шторі, що завішує вікна кімнати, зробити невеликий отвір, на стіні проти отвору можна побачити зображення предметів, що знаходяться на вулиці. За допомогою камер-обскур проводили астрономічні спосте­реження, виконували малюнки. Пізніше в камерах-обскурах почали застосовувати зби­ральні лінзи, що дало можливість викори­стовувати їх як фотографічні апарати.

Відкриття фотографії пов'язують з іме­нами трьох винахідників: Жозефа Нісефора Ньєпса (1765—1833), Луї Жака Манде Дагера (1787—1851) та Вільяма Генрі Фокса Талбота (1800-1877).

Н. Ньєпс народився у Франції. Разом із старшим братом Клодом він розробив ге­ліографію. У цьому процесі зображення, що утворювалось за допомогою камери-обскури, фіксувалось на мідних посріблених пла­стинках, покритих шаром асфальту, розчи­неного в лавандовій олії.

Л. Дагер народився також у Франції. З 1829 р. він співпрацював з Н. Ньєпсом над удосконаленням геліографії. Найважливі­шим досягненням Л. Дагера стало відкрит­тя світлочутливості йодистого срібла і вла­стивості пари ртуті проявляти приховане зображення на йодистосрібній пластинці. Такий спосіб фотографування назвали да­геротипією. Знімки, виготовлені за цим спо­собом, були високоякісними, але з них не можна було виготовити копії.

В. Талботу, вихідцеві з англійської сім'ї, вдалося здійснити двоступеневий негатив­но-позитивний процес, що дало можливість розмножувати знімки у будь-якій кількості.

У 1877 р. з ініціативи Дмитра Івановича Менделєєва було створено товариство, що об'єднало кращих фотографів того часу. Вчений назвав фотографію «другим зором людини».

Демонстрація фотоапарата та фотозбільшувача.

Перегляд кадру 19.

У цифрових фотоапаратах процес отримання зображення значно складніший. Але, як і в фотоапаратах, що фіксують зображення на спе­ціальній плівці або фотопластині, принципи й основи фотографування залишаються незмінними.

Про це можна прочитати у підручнику у розділі для допитливих після параграфа про фотоапарат..

Таку саму оптичну схему, як у збільшу­вача, мають практично всі проекційні апа­рати: діапроектори, кінопроекційні апарати тощо. На наступному кадрі (кадр 20) показано простий і зручний діапроектор «Етюд», що випуска­вся   в   Харкові.   Для   поліпшення   зображень в оптичних приладах використовують об'єктиви, конденсори тощо, які виготов­ляються зі значної кількості лінз.

Демонстрація діапроектора, кіноапарата.

Кадр 21 показує, що менш як століття назад телевізор був теж оптичним приладом.

III. Первинне закріплення вивченого матеріалу

1 Чи можна за допомогою мікроскопа спостерігати небесні тіла? Чому?              ( Прилад повинен «наблизити предмет, а не «збільшити»)

2. Під час фотографування на лінзу об’єктива фотоапарата сіла муха. Чи буде її зображення на фотографії?

(Ні, бо муха буде на другій поверхні лінзи і не потрапить на плівку)

3. Чому зображення, утворене за допомогою фотоапарата не може бути уявним або збільшеним?

(Уявні промені не засвітять плівку, збільшене зображення не помістися у фотоапараті)

IV.Підсумки уроку .

Яка основна частина будь-якого оптичного прилада?       (Лінза)

Які є два види оптичних приладів?                (Які «збільшують» предмети та які «наближають» їх.)

u  V.. Завдання додому: опрацювати навчальний матеріал про оптичні прилади:

V. Оцінювання. (за результатами самостійної роботи, враховуючи повідомлення)